Сайт “Доступ до правди” (ГО “Центр UA”) розпочав цикл зустрічей в містах Донецької та Луганської області з метою розпочати діалог між представниками місцевих органів влади, активістами, журналістами для вироблення механізму покращення доступу громадян до публічної інформації. Під час зустрічей відбудеться обмін досвідом, обговорення поточних проблем і шляхів їх подолання.

Разом з регіональними тренінгами та зустрічами по доступу до публічної інформації 4-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” проводить виставки плакатів конкурсу для підвищення обізнаності месцевих громад в антикорупційних інструментах та щодо важливості боротьби з цензурою в тому числі через креативні практики.

Зараз виставки плакатів конкрсу відкриті у місті Лисичанськ у міському краєзнавому музеї до 25 жовтня, у місті Бахмут (колишній Артемівськ) у вільному просторі “Майстерня” на постійній основі. Також виставка триває у Костянтинівці у центральній міській бібліотеці до 15 жовтня. 18го жовтня відкриється виставка у місті Маріуполь у арт просторі “Халабуда”.

Слідкуйте за оновленнями на сторінці у Facebook.

Деталі за телефоном- +38 050 494 58 30

email – thousandys@gmail.com

 

15 вересня відбулась церемонія нагородження переможців 4-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”. Вручення нагород відбулося під час відкриття виставки робіт конкурсу в Українському кризовому медіа-центрі та Американському домі.

Виставки триватимуть:

 

В Американському домі до 14 жовтня 2016.

Години роботи: вівторок-пятниця 12:00-21:00, неділя 10:00-18:00.

 

IMG_2669

В Українському кризовому медіа-центрі до 15 жовтня 2016.

Години роботи: з 10:00 до 19:00.

IMG_2623

 

 

Перед церемонією нагородження, організатори конкурсу провели дискусію “Самоцензура в українських ЗМІ: наслідки і засоби подолання». В дискусії взяли участь представники медіа-організацій та журналісти: Оксана Романюк, виконавчий директор ІМІ; Настя Станко, журналістка, Hromadske.tv; Наталія Соколенко, журналістка, Громадське радіо; Максим Буткевич, првозахисник. Дискусію модерувала Леся Ганжа, редактор порталу “Доступ до правди”, ГО “Центр UA”.

За результатами роботи трьох журі — загального, журі представників антикорупційних організацій та журі інтернет-користувачів — було обрано 16 переможців з різних країни.

До складу журі експертів увійшли: Алім Алієв, співзасновник «Крим SOS», медіа-консультант; Микола Гончаров, дизайнер; Аліса Ложкіна, головний редактор Art Ukraine; Наталя Синепупова, дизайнер, керівник School of visual communication; Наталя Соколенко, журналіст, «Громадське радіо»; Анастасія Станко, журналіст, Hromadske.ua;

Так, за рішенням журі експертів переможцями конкурсу стали:

1.Категорія “Зображення”: Аліреза Носраті (Іран)За активну жіттеву позицию и об’eктивне висвітлення актуальних проблем у сфері свободи слова”.

2.Категорія “Зображення” (спеціальний приз): Катіана Кардона Рейна (Венесуела) “За переосмислення образу втілення корупції”

3.Категорія “Вірш”: Ніна Корець (Україна) За влучне сатиричне відзеркалення вад нашого сьогодення”

4.Категорія “Гасло”: Любов Руднєва (Україна) За кращу адаптацію українського прислів’я до антикорупційної тематики”

5.Категорія “Текст”: PopeljushkaЗа найемоційнішу ілюстрацію необхідності антикорупційних змін”

У журі представників антикоруційних організацій та ініціатив увійшли: Дмитро Гнап, журналіст, програма «Слідство.інфо»; Олексій Хмара, експерт з протидії корупції; Тетяна Пеклун, член правління Центру протидії корупції; Наталя Седлецька, журналіст, програма «Схеми».

 

Переможцями, за версією журі представників антикорупційних організацій, стали:

Голосуванням інтернет-користувачів, переможцями конкурсу було названо:

Спеціальний приз від організаторів – “За буяння креативу у вірному напрямку” отримала Богдана Давидюк (Україна). 

Також спеціальними відзнаками партнерів конурсу були нагороджені:

Дует PKV (Україна) та Войцех Осуховский/Voytas Osuch (Польща), – від    Українського Кризового Медіа-центру*

  • Віта Думанська (Україна) – від інтернет-видання «Дектектор-медіа»;
  • Єгор Поляков (Україна) – від программи «Схеми»;
  • Оксана Краснощьок (Україна) “За метафоричність та цікаве авторське висловлювання в освітленні боротьби з українською корупцією” – від «Школи візуальних комунікацій»
  • Андрій Фролкін (Україна) “За активну життєву позицію та об’єктивне висвітлення актуальних проблем у сфері корупції” від «Школи візуальних комунікацій»

Всього на конкурс надійшло 570 робіт, українських та іноземних учасників, в тому числі з Польщі, Канади, Італії, Мексики, Ірану, Венесуели, Еквадору, Китаю та iн. За його перебігом спостерігали учасники з 89 країн.

Фото за посиланням

За додатковою інформацією, будь ласка, звертайтесь за телефоном +38 (066) 643-01-14 або пишіть на електронну адресу media.centreua@gmail.com.

Cторінка у facebook.

___________________________________________________________________________________

Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” є міждисциплінарним проектом який поєднує активізм та різного типу креативні практики. Традиційно на конкурс приймаються роботи, тематично пов’язані із захистом свободи слова, доступу до публічної інформації, протидії цензурі, а також присвячені спеціальній темі року. 

Зважаючи на суспільний запит, цьогоріч такою темою стала «Корупція — це…».

З усіма роботами учасників 4-го Міжнародного конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» можна ознайомитись на сайті: www.stop-censorship.net

В рамках інформаційної кампанії “Онлайн проти корупції” Національне агентство з питань запобігання корупції – НАЗК та Програма Розвитку ООН United Nations Development Programme (UNDP) Ukraine зустрічається з громадськими активістами в регіонах України та розповідає про е-декларування. До очищення державної служби, правоохоронних органів та судової гілки від корупціонерів закликають і плакати конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” які супроводжують інформаційну компанію у вигляді пересувної виставки.

Журі 4-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” оголосило список номінантів. Імена переможців за версіями обох журі буде названо 15 вересня під час відкриття виставки найкращих робіт конкурсу, що відбудеться в Києві – в Український кризовому медіа-центрі та в Американському домі. Щодо детальнішої інформації слідкуйте за анонсами на сайті та на сторінці конкурсу у Facebook.

Результаты голосування журі експертів.

 

У категорії “Зображення”:

Corruption;

Corrupt man;

Express your ideas;

No comment.

 

У категорії “Вірш”:

“Мовчання”;

Чеснот не терпить корупційний світ”;

“Чого треба боятись”.

 

У категорії “Гасло”:

“Корупція – це ! Кум до кума по твоє”;

“Коли грають на твоє життя по своїм правилам”.

 

У категорії “Текст”:

19 відтінків корупції ;

Починай з себе (оповідання).

У категорії “Мультимедіа” журі прийняло рішення не присуджувати нагороди.

 

До складу журі експертів увійшли: Алім Алієв, співзасновник «Крим SOS», медіа-консультант; Микола Гончаров, дизайнер; Аліса Ложкіна, головний редактор Art Ukraine; Ольга Падирякова, редактор отдела УНІАН; Наталя Синепупова, дизайнер, керівник School of visual communication; Наталя Соколенко, журналіст, «Громадське радіо»; Анастасія Станко, журналіст, Hromadske.tv;

 

Журі активістів антикорупційних організацій та ініціатив у складі Дмитра Гнапа, журналіста, «Слідство.інфо»; Тетяни Пеклун, Центр протидії корупції; Наталі Седлецької, журналіста, програма «Схеми»; Олексія Хмари, експерта з протидії корупції, обирало переможців серед авторів робіт на спеціальну тему конкурсу “Корупція – це…”. Результати буде оголошено 15 вересня.

 

Нагадуємо, що за результатами голосування інтернет-користувачів переможцями стали:

Зображення — “Депутатські офшори”,

Мультимедіа — “Unsafe water”,

Текст — “Неопределённостью, очередной сотней слов и немного наивным, детским взглядом”,

Гасло — “Корупціонери – наркомани, а лікувати їх треба за ҐРАТАМИ!”,

Вірш — “Лікуймося, бо ми того варті!”

Контакти: thousandays@gmail.com

Конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” є міждисциплінарним проектом, який поєднує активізм та різного типу творчі практики. Його мета – відкритий діалог щодо суспільно-важливих проблем. Конкурс є щорічним і   кожного року організатори визначають спеціальну тему конкурсу. У 2016 році зважаючи на суспільний запит, спеціальною темою було обрано – “Корупція – це…”.

 

4-й Міжнародний конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» завершив підрахунок результатів голосування інтернет-користувачів.

За результами голосування переможцями відповідно до номінацій стали:

 

Мультимедіа – «Unsafe water»

Автор – Mustapha

 

Текст – «Неопределённостью, очередной сотней слов и немного наивным, детским взглядом.»

Автор – Xiuhyun

 

Гасло – «Корупціонери – наркомани, а лікувати їх треба за ҐРАТАМИ!»

Автор – Irysh

 

Вірш – «Лікуймося, бо ми того варті!»

Автор – Tamila Doroshenko

 

Зображення – «Депутатські офшори»

Автор – Kristina Yura

Засідання журі експертів та журі представників організацій з протидії корупції для визначення переможців конкурсу відбудеться упродовж червня.

Слідкуйте за новинами на сайті конкурса та на сторінці конкурсу у Facebook

4-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” завершив прийом робіт

З 22 квітня до 5 червня тривав прийом робіт на 4-й Міжнародний конкурс “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”, який поєднує активізм та креативні практики.

Традиційно на конкурс приймалися зображення, тексти, вірші, гасла, мультимедійні роботи на теми захисту свободи слова, протидії цензурі, доступу до інформації, а також спеціальну тему року – “Корупція – це…”.

Організатори запрошують усіх охочих долучитися до інтернет-голосування на сайті конкурсу – stop-censorship.net, який триватиме до 10-го червня (включно).

Засідання журі експертів та журі представників організацій з протидії корупції для визначення переможців конкурсу відбудеться упродовж червня.

Загалом на конкурс надійшло близько 600 робіт авторів з України, Польщі, Канади, Латинської Америки, Китаю, країн Близького Сходу, тощо.

Організатори вже розпочали презентації робіт учасників конкурсу. 2 червня відбулося відкриття виставки у Слов’янську, у просторі платформи ініціатив “Теплиця” (вул.Василівська, 49); 3 червня – у Покровську, у просторі платформи творчих ініціатив «Лампова» (мікрорайон Шахтарський, 24б); 6 червня, до Дня журналіста, у Києві у фойє станції метро «Золоті ворота».

Контакти:

cenzuri.stop@gmail.com

050 4945830

 

Сторінка конкурсу на Facebook

У Київському метрополітені відкриється виставка про корупцію

6 червня, об 11:00 на станції «Золоті ворота» Київського метрополітену активісти громадської організації «Центр UA» відкриють виставку робіт 4-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни”, приурочену до Дня журналіста.

Під час відкриття відбудеться прес-брифінг за участі: Анастасія Станко, журналіст, Hromadske.tv; Алім Алієв, співзасновник «Крим SOS», медіа-консультант; Аліса Ложкіна; Владислав Троїцький, режисер, продюсер, засновник ГОГОЛЬFEST; Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, Аксиня Куріна, ГО «Центр UA», Наталія Макогон, радник начальника КП «Київський метрополітен», Наталя Седлецька, журналіст, програма «Схеми».

До експозиції увійдуть кращі роботи конкурсу «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни», який проходив з 22 квітня по 5 червня.

Конкурс поєднує активізм та різного роду креативні практики. Традиційно на конкурс приймаються роботи, тематично пов’язані із захистом свободи слова, доступу до публічної інформації, протидії цензурі, а також присвячені спеціальній темі року.

 

Цьогоріч такою темою стала «Корупція – це…».

Головною метою конкурсу є поширення в суспільстві ідей важливості свободи слова та доступу до інформації, як базових елементів демократичної.

Акредитація проходить до 20:00, 5 червня 2016

З питань акредитації звертайтесь, будь ласка, за тел, 050 494 58 30, або email media.centreua@gmail.com

*просимо звернути увагу, що оплата проходу на станцію відбуватиметься у звичайному режимі

Сторінка конкурсу на Facebook

Активісти ГО Центр UA відкрили виставку плакатів 4-го Міжнародного конкурсу “Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни” у місті Слав’янську та Покровську, Донецька область.

Виставки відкрилися в рамках тренінгів по доступу до публічної інформації проекту “Доступ до правди” для місцевих журналістів та активістів.

 

Sweet is the smile that you get from your fate
Interim pause on the way to the top
Cozily wrapped in a jubilant state
Kleptic and hectic – you can’t really stop

Onward you move to the glittering stars
Fighting an urge on your laurels to rest
Caught in a web that is stronger than bars
Opening up to your mind’s spider nest

Red is the sunset on Bribery Street
Running a business in office or court
Up in your skies, to the down folks you tweet
Pouring your wisdom on those you have bought

Tearing away from the miserable crowd
In for a zillion you’ll go in a while
Over and over, just say it out loud:
No means are bad when you’re up for that smile!

(An acrostic: the first letters of each line spell out the message “SICK OF CORRUPTION”)

Andriy Frolkin
June 2, 2016

Lawmaking by the people
DRAFT LAW OF UKRAINE ON DECRIMINALIZATION OF CORRUPTION
All one can hear on the TV these days is, ‘we’ve been fighting corruption for two years, but there are no changes whatsoever, same illegal schemes are used as before’; more and more frequently statements are made that things in fact have taken a turn for the worse.
But wait a minute – maybe one shouldn’t be fighting it? How about recognizing the centuries-old experience of domestic corruption as a valuable national asset?
This glorious tradition is rooted in olden times, which fact is attested to by the idiom ‘zalyshytysia z nosom’ (≈ ‘to leave with the bag you have brought’).
“In days of old, bribery was quite widespread in Rus. No petitioner could achieve a favorable decision in an institution or a court without an inducement, a gift. Certainly, those gifts were not referred to as a ‘bribe’. They were politely named ‘prynesennia’ or ‘nos’, a derivative from the word ‘nosyty’ [‘to carry’, ‘to bring in’]. If the administrator, judge, or secretary accepted the ‘nos’, one could be sure of having secured the sought-for decision.
If the official refused to accept the gift – and this could happen if he found it too small or if he has already accepted a donation from the adverse party – the petitioner had to carry the ‘nos’ back home. In such a case, no hope for success remained. Since then, the words ‘zalyshytysia z nosom’ mean to suffer defeat, to fail, to lose, to stop short of achieving anything.”
http://tut-cikavo.com/frazi/304-zalishitisya-z-nosom
So, legal experts, let’s get down to work! Together we will draft a Law of Ukraine on Decriminalization of Corruption. The preamble will focus on the centuries-proven wonderful popular tradition of kumivstvo as the foundation of existential being, whereas the body of the Law will include provisions specifying the permissible bribe-givers, bribing situations, and upward bribe distribution sequences, as well as the maximum one-time and monthly amounts of ‘donations’ (expressed in minimum wages) that can be accepted by officials depending on their post, etc. The first proposal of this sort has already been voiced – by the Satirical Democratic Party of Ukraine: bribes exceeding 150,000 UAH must be made by non-cash transfer only (http://rus.newsru.ua/ukraine/30aug2013/novaparta.html).
Foremost corruptionists, holders of profitable positions of various levels don’t come to us from outer space; nor do they usually arrive from distant lands. Few of them are sent here by our ‘vicious enemies’ to undermine our economy and general wellbeing. An overwhelming majority of them are made of the flesh and blood of ordinary people. A number of eagles who have flown up to the skies from earthen floor now recall how in their childhood they could not even tell boots from slippers as they didn’t have either. At present, however, each one of them has not just fabulously improved his financial position; they have also taken under their tender wings a considerable part of the nation, represented by their wives, parents-in-law, children and grandchildren, mistresses and lovers. To provide each one of us with such a devoted guardian – that is our unique road to universal prosperity!
In view of the above, it is deemed expedient to conduct competitions for the best media coverage of the achievements of national corruption leaders, to initiate prizes in honor of outstanding corruption proponents (who have unfortunately departed this world for a non-corrupt one) for the best works of literature and art revealing the benefits of common people’s life in an entirely corrupt environment, and also to establish the honorary titles of ‘Merited Corruptionist of Ukraine’ and ‘People’s Corruptionist of Ukraine’.
Inspired by the spirit of the Law, we should petition UNESCO for putting kumivstvo on the List of Intangible Cultural Heritage, clarifying the most essential advantages of that distinctive public phenomenon over the primitive Western nepotism; advance the slogan ‘Corruption will save the world!’ (emphasizing the moral aspect of the dilemma for those who doubt the usefulness of legalization of corruption: ‘It is more honest to openly practice corruption than to pretend that it does not exist’); also, start a Party of Armchair Corruptionists; and, last but not least, improve the culture of corruption.
Should the world to the west of our borders fail to comprehend the shining splendor of corruption and refuse to see the way it is bound to lead humanity to new heights of honesty, sincerity, progress and predictability, there is a nationally lucrative alternative: to promote the country as ‘The World’s No. 1 Corruption Preserve’ and to start actively inviting tourists to come and see this wonder, encouraging them to take part in a contest for bribe-givers, establishing cups and medals for foreign guests giving the maximum total one-visit amount of bribes to Ukrainian officials, starting from the customs officers on the border. After all, visitors normally find pleasure in hand-feeding game preserve or zoo inhabitants, don’t they?
So shall we start drafting that Law, struggling for worldwide recognition of the invaluableness of our rich experience in that sphere? Or shall we instead start effectively eliminating the ‘centuries-old legacy’ before we are finally ‘conquered by ourselves’
Andriy Mykolaiovych Frolkin
4-5.3.2015, 27.5.2016

Народное законотворчество
ПРОЕКТ ЗАКОНА УКРАИНЫ О ДЕКРИМИНАЛИЗАЦИИ КОРРУПЦИИ
В телепрограммах в эти дни только и слышно: два года боремся с коррупцией, но ничегошеньки не меняется, везде те же самые схемы незаконных сделок, что использовались и раньше; все чаще звучат утверждения, что становится еще хуже.
Но, может, и не надо бороться? А, наоборот, признать многовековой опыт отечественной коррупции ценным национальным достоянием?
Корни этой славной традиции уходят в седую древность, что подтверждается и идиомой «остаться с носом».
“В старину на Руси было весьма распространено взяточничество. Ни в учреждениях, ни в суде нельзя было добиться положительного решения без подношения, подарка. Конечно, словом «взятка» эти дары не назывались. Их вежливо именовали «приношением» или «носом», от слова «носить». Если управляющий, судья или дьяк брали «нос», то можно было быть уверенным, что дело благоприятно разрешится.
В случае отказа, а это могло произойти, если дар казался чиновнику маленьким или же уже было принято подношение от противоположной стороны, проситель уходил со своим «носом» прочь. В таком случае, на успех надежды не было никакой. С тех пор слова «остаться с носом» стали означать потерпеть поражение, неудачу, проиграть, оступиться, ничего не добившись”.
http://tut-cikavo.com/frazi/304-zalishitisya-z-nosom
Итак, правовики, за работу! Вместе пишем проект Закона о декриминализации коррупции. В преамбуле – ссылка на проверенную веками прекрасную народную традицию кумовства как основу экзистенциального бытия; в основном тексте Закона – конкретные нормы: от кого разрешается брать и в каких случаях, кому передавать, максимальные разрешенные на той или иной должности одноразовые «носы» и суммы ежемесячных «подношений», выраженные в количестве размеров минимальной заработной платы, и т.д. Первое предложение такого рода уже озвучивалось – от Сатирически-демократической партии Украины: взятки в размере свыше 150 тысяч – только в безналичной форме (http://rus.newsru.ua/ukraine/30aug2013/novaparta.html).
Передовики коррупции, обладатели «доходных мест» разных уровней прибывают к нам не из космоса и обычно не из дальнего зарубежья. Мало кого из них засылают к нам лютые враженьки, чтобы подорвать экономику и общее благосостояние. Подавляющее их большинство – плоть от плоти простого народа. Отдельные орлы, что с земляного пола взлетели до небесных высот, вспоминают, как в детстве не могли даже щи хлебать лаптями за неимением оных. Зато теперь – каждый из них не только феерично повысил собственное благосостояние, но и взял под свою трепетную опеку существенную часть народа в лице своих жен, тещ и тестей, детей и внуков, любовниц и любовников. Обеспечить каждого из нас таким преданным опекуном – вот он, наш уникальный путь к всеобщему процветанию!
Учитывая вышесказанное, представляется целесообразным проводить конкурсы на лучшее освещение в СМИ достижений лидеров отечественной коррупции, инициировать премии в честь выдающихся бойцов коррупционного фронта, уже ушедших от нас в некоррумпированные миры, за лучшие произведения литературы и искусства, раскрывающие преимущества жизни простых граждан в сплошь коррумпированной среде, а также установить почетные звания «Заслуженный коррупционер Украины» и «Народный коррупционер Украины».
Вдохновляясь духом Закона, подать в ЮНЕСКО заявку на включение кумовства в список нематериального наследия человечества, указав при этом на наиболее существенные преимущества этого самобытного всенародного явления над примитивным западным непотизмом. Предложить лозунг «Коррупция спасет мир!»; тем, кто сомневается в полезности ее легализации, указать на моральный аспект дилеммы: «Честнее откровенно заниматься коррупцией, чем притворяться, что она отсутствует». В конце концов, основать Партию диванных коррупционеров. И, конечно же, неуклонно повышать культуру коррупции.
Если мир на запад от нашей границы окажется неспособным осознать все сияющее величие коррупции, призванной вести человечество к новым высотам честности, откровенности, прогресса и предсказуемости, имеется общевыгодный альтернативный вариант – провозгласить страну «Заповедником Коррупции №1 в мире» и начать активно приглашать туристов посмотреть на это чудо, предложить им взять участие в соревновании взяткодателей, предусмотрев кубки и медали тем из иностранных гостей, кто даст украинским чиновникам, начиная с таможенников на границе, максимальную сумму взяток за один визит в страну. Ведь посетители обычно радуются возможности покормить с рук обитателей заповедника или зоопарка, не так ли?
Так что, будем писать законопроект, будем бороться за всемирное признание нашего богатейшего опыта в этой сфере? Или вместо этого реально начнем уничтожать «многовековое достояние», пока «сами себя не разгромили» окончательно?
Фролкин Андрей Николаевич
4-5.3.2015, 27.5.2016
afretro@yandex.ua

Бузько Ігор

Виплата з відсотками

Хабар – це гроші, позичені в диявола. І цей борг він завжди собі повертає. І повертає з гарними відсотками…
Покійний тесть багато років відпрацював у ДАІ й, певно, знав, про що каже. Жаль, що ця цікава думка прийшла до нього запізно. Саме за хабара він вилетів з органів, а потім швидко спився, спустивши все майно на горілку. Тесть був ще тією сволотою, але таки зробив одне добре діло – влаштував у автоінспекцію і його.

Засунув руку до кишені форменої куртки й намацав три шорсткі папірці. Три купюри. Сто тридцять доларів. Стандартна сума за кермування автомобілем у нетверезому стані.
Світ навколо хитнувся. А потім, майже відразу, хитнувся знову та ще так, що ледь не розсипався, як картинка з пазлів.
Витягнув руку, обережно залишивши папірці на місці, й обома долонями стиснув скроні, ніби боячись, що коли світ хитнеться втретє, це зірве йому голову з плечей. Було дивне відчуття. Все навколо відбувалось ніби не з ним. Ніби в кіно. І в тому кіно щось було негаразд із картинкою, зі звуком і явно не гаразд із ним самим. Десь під ногами на асфальті розривався телефон, який він пару хвилин тому випустив з руки.

Сто тридцять доларів – це все, що вдалось заробити за зміну. Вже коли лишилось якісь півгодини до кінця чергування, з’явилась та вишнева «Ауді». Махнув жезлом. Усередині реготала молодь, і всі як один були напідпитку. Перегар у салоні був такий, що аж пузирилося повітря. Дітки шанованих батьків. Відмажуть. Усім весело, ніхто не сперечається. «Винні, винні, начальник, зараз заплатимо штраф». Дівуля поряд із водієм, не соромлячись, прямо з пляшки цмулила вино й затягувалась цигаркою. До кінця їхнього відпочинку було ще далеко. А його чергування закінчувалось, і йти без заробітку додому було не в його правилах. «Дякуємо, начальник. Гарного дня!» Ці вишкребки були такі ввічливі… Дверцята ляснули, й «Ауді», виснувши шинами, зірвалося з місця. Надто швидко рушили, подумалось тоді йому… Він ще потоптався на дорозі, позираючи на годинник, і вже збирався сідати в службове авто й їхати до відділку, коли задзвонив телефон…

Розслабив пальці на скронях і знову поліз рукою до кишені. На місці. Цупкі, складені вдвоє паперові прямокутнички, такі авторитетні на дотик, що їх не сплутаєш ні з якими іншими папірцями. Погладив їх пучками пальців, погрався гострими кутиками.
Поряд зупинилась машина. До нього підійшов начальник. Він щось стурбовано казав і розводив руками. Потім обійняв. Це виглядало б мило, якби не відчув, що начальник розстебнув його кобуру й обережно витягнув із неї табельного «макарова». На тому обійми закінчились. Нехай забирає. А от папірці він залишить собі. Ними, як було зазвичай, не поділиться. Тепер це все лише його. Всі три купюри. Всі сто тридцять доларів.

Дзвонив його напарник. Кілька хвилин тому трапилась аварія. Вишнева «Ауді», якою керував водій напідпитку, значно перевищила швидкість і збила на дорозі двох велосипедисток. Особистості встановлені. Мати й дочка. Обоє померли на місці…

Обережно, дуже обережно, аби випадково не випали гроші, витягнув руку з кишені й так, як робив до того, притис долонями скроні.
Він сам був у захваті, коли дружина й дочка вирішили з машини пересісти на велосипеди. Гарна мода. Велосипед – це здоров’я й, що не кажіть, гарна фігура. Хоч, ніде правди діти, дружина й без того гарно збереглась, а дочка просто на очах з гарненького дівчиська перетворювалась на справжню красуню. Він не поскупився, купив найдорожчі, найкращі велосипеди й належну одіж до них. На тих велосипедах у облягаючих шортах і майках вони виглядали ніби дві вродливі подружки.
При згадці про своїх коханих дівчат широко посміхнувся. Для них він жив. Не жаліючи себе, стояв на дорозі з жезлом. І замерзав, і конав від спеки, і брав з водіїв, часто ідучи на ризик нарватись на перевірку або підставу служби внутрішньої безпеки. Але все це було того варто. Ті хабарі він вкладав у свою родину, її майбутнє. І що б там не молов покійний тесть, той старий збуханий придурок, про якісь позики й відсотки, а саме хабарі дозволяли бути незалежним від мізерної зарплати. Вони давали змогу бути вільним…
На цій думці голову почало відпускати. І світ навколо, хоч і не став (та й більше вже ніколи не стане) колишнім, але все у ньому остаточно вляглось. Папірці в кишені заспокійливо зашурхотіли в пальцях.
З’явилось невимовне відчуття повної свободи. Він вже нікому нічого не був винен. Він остаточно став вільним.
І тепер спокійно міг повертатись до своєї родини…

Не давай корупції шанс, не поширюй брехню на землі, дуже скоро настане той час – буде вдячна держава тобі!

27th March, the capital of the republic
“Freeze! You are under arrest!” Shout several men in black suits in a dark alley, “And pass the computer to me nice and slow!” The agents have no idea of what it contains, for it is highly confidential. This very computer has critical information that could easily shake the foundation of this great nation. “Fine, doing it!” Says the suspect in a surprisingly calm voice. All of a sudden, he presses a button. Seconds later, the computer explodes, knocking out several agents. Captain Elmer crawls to the remains, only to find a broken screen reading “Distribution Completed”.
Fifty minutes later, the Department of Defense
The generals are looking at the enormous screen with a world map on it. Captain Elmer is standing aside, sweating heavily. “I believe an unexpected factor disrupts the successful capture of the suspect…” “Do you know what on earth have you done? You will DESTROY the nation!” The chef general interrupts with anger. Seeing the confused face on the captain, he sighed.
“Since you are to be executed soon, I will tell you the truth. Unlike what is said on television, other nations have Ethernet too, but they are unified against us. They developed a virus that could spread via Ethernet and kill users by literally eating them. To deal with that, our glorious leader invented Net Defense, which successfully shuts out virus by blocking all foreign servers. In that computer is a program which will expose our defense to direct…”
“ALL RISE!” Shouts the guard. The high chancellor, a short man with greasy hair, has arrived. He always has a fake smile on his fat face, but not this time. “The security of our nation is at stake, gentlemen! I order you to implement Operation Mutual Extermination!”
“No, you cannot.” A voice comes from the corner. Turning around in surprise, chancellor catches sight of Captain Elmer, who is pointing a gun to his head. “I am your cyber terrorist.” As if the situation could not get tenser, the screen suddenly turns red, shrouding the room in crimson. A monotonous tone announces, “Firewall under attack. Estimated breakdown in five minutes.” On the map, thousands of lines from all parts of the world are trying to squeeze into the nation, just like worms infecting a cell. The final judgment comes, when all of the nation turns red. The generals hold their breath to embrace their last moment alive.
However, minutes have passed, but nothing happens. Instead, tons of movies and songs, which are previously banned but much desired by people, flood into every computer. Thousands of pieces of news about the real face of central government suddenly become accessible. “This is a LIE!” The chancellor yells desperately, his face turning white.
One year later, in front of the Presidential Palace
“…After the great revolution fomented by our fearless people, a new government is instituted, laying its foundation on the truth. If the former regime were right about one thing, other nations did spread a virus to us one year ago,” President Elmer smiles to the crowd, “and that is freedom.”

Коррупция. Её мы видим сплошь и рядом. Заплатить врачу, чтобы лечили лучше, чем соседа в очереди. Заплатить преподавателю, чтобы получить хорошую оценку, не прикладывая усилий. Легко сказать: «Не давай». Проблема, увы, гораздо хуже и масштабнее.
Находясь в очереди к врачу, я стала свидетелем разговора двух женщин. Пытаясь избавиться от скуки, рассказывали истории из жизни. Одна из них вспомнила беременность и, стремясь поделиться опытом, сообщила, что если не заплатить деньги – к тебе лишний раз никто не подойдет. Тактично намекнут, а после сделают вид, что тебя нет. Мы всегда привыкли говорить, что коррупция – это сознательный выбор. А что, если выбора нет? Нет, я не говорю, что это хорошо или необходимо. Я говорю о том, что людей лишают этого выбора «платить или не платить». Естественно, это не в каждой больнице, но частота подобного явления привела к тому, что люди считают подобное своим долгом.
Теперь поговорим о тех случаях, когда выбор есть, но делается неправильно. У него два очага (я намеренно использую слово, кое часто употребляют по отношению к болезням). Первый – это алчность. Второй – лень.
Алчность побуждает брать или требовать денег. Лень призывает их дать, чтобы лишний раз не напрягаться и облегчить себе жизнь. Как я и говорила – проблема масштабна. Ведь куда масштабнее менталитета? Куда масштабнее таких пороков как алчность и лень? Каждый из нас обладает им в большей или меньшей мере. Но есть то, что делает человека человеком. Это мораль и высокие идеалы, которые возможны лишь при высоком уровне культуры общества. Когда «чистые руки» дороже всяких Феррари. Когда каждое усилие – это шаг вперед для роста личности, а не всего лишь вынужденное движение.

Ще не вмерла Україна,
Але їй погано,
Бо при владі олігархи,
А на тілі рани…
Ще не вмерла Україна,
Та на ній гангрена –
То корупція все тягне
Гроші-кров із вени…
Ще народ весь не розбігся,
Ще не всіх зламали,
Але хто за зміни бився-
На війну послали…
Вертайтеся, наші браття,
Поки ми не згнили,
Бо за копійки пахати
Вже не стало сили.
Вертайтеся, ми стомились…
Осінь, вітер свище,
Зневажена Україна
Стоїть в попелищі…

Майдан.

Возникающим в темноте –
Приветствие,
Да прибудет на грешной земле –
Возмездие…

…………………………………………………

Рожденная революцией,
На осколках разбитых надежд –
Страна,
Погибает в поллюциях,
Правительственных невежд,

Майдан отстоявший,
Несломленный дух,
Я видел,
Свеча догорела,
Слезами омытый,
Фитиль не потух,
И знамя весь мир облетело.

Кровь пролилась…
Ощущение страха.
Свобода страны
Родилась
Из народного праха.

Власть, берегись
Наступления мести,
Бог не прощает
Отсутствие чести.

Бой холодных сердец,
Безответственность рока,
Тишина,
Лишь молитвы за вас,
Но, увы, не хватило урока,
Теперь кровью рыдает Донбасс.

Опаленные грани востока,
Хоть с любой стороны посмотри,
Козни брата идут со спины,
Прикрываясь спасеньем пророка,
Направляемый путь Сатаны.

Два народа, столкнувшихся лбами,
Был обман или долг,
Всё равно,
Нет причин рваться к горлу руками,
Если мы превозносим добро,
Ни к чему ему быть с кулаками,
Если нами командует зло.

Правит ложь, набивает нутро,
Продавая солдатские души,
Я бы каждому выжег тавро,
Кто страну одурачил и душит,

За пронзительный стон матерей,
Над могилами павших детей.

……………………………

Возникающим в темноте –
Приветствие,
Да прибудет на грешной земле –
Возмездие…

Ростислав Ефремов

Автор: Ясько Маріанна Романівна, журналіст

Тема: “Коррупция-это..”

Коррупция – это? Коррупция это когда зарплаты у врачей меньше, чем зарплаты политиков. Когда не чем обеспечить ПТУ города Киева, и не только. Когда из-за военного положения в стране сотни, тысячи матерей не только по Украине, а и в России, теряют своих сыновей. Это не справедливо. Коррупция – это когда не справедливо. Примером моей работы послужит следующий случай: как-то, по своему роду деятельности мне доводилось общаться с переселенцами, которые были вынуждены оставить свои дома и переехать в столицу, да бы начать жизнь за ново. В ходе общения с такими людьми, а имена их, к сожалению, уже не очень то и помню, такие интересные вещи, как мораль, закон и прочие, казалось бы, устои общества, которое всегда “на стороне человека”, а особенно это коснулось жителей оккупированных территорий, их, видите ли, как и не стало. Да что там, как и не было, просто не существовало. Не могла понять я такие вещи, как насильно принуждение к “грязной” работе, таким образом лишения, по сути, добровольного права выбора профессии из-за недостатка денежных средств, недостаток ВУЗов хороших, как например, киевские университеты. Вместо этого повсюду сплошные ПТУ, причём это считается нормальным, загонять нацию в рамки не здравой морали через такое вот образование. Одним словом: полу профессиональное убийство народа изнутри, лихо придумано. Конечно же всего бы этого могло и не быть, если бы верхушки власти не гнались за “тугими кошельками” или как это принято называть сейчас? Но у медали, как известно, не может быть одной стороны. Разумеется, что каждый человек в глубине души жаждет лёгкой наживи, но вот размеры этой наживи у разных людей не всегда совпадают, а так и у политиков, ведь они тоже – люди. Любопытный вещь, на которой хотелось бы остановиться, это эффект замкнутого круга. Когда-то в далёком прошлом, великий Гуру сказал: “Ничто не возникает ниоткуда и не исчезает в никуда”, 3585 год. Он имел ввиду стакан воды, который наполовину пуст? Сомневаюсь. Ну, хотя, вполне может быть. Но вчитайтесь только в слова, это очевидно, ведь если взять денежную валюту, как пример для этого сказания, то станет ясно – ребята в кожаных креслах и кулуарах не могут просто вот так взять и напечатать “немного денег”. Это криминальное дело, а по этому, приходиться брать в прямом смысле, и всё по кругу. Любопытно, но при этом: “Если я не возьму, то будет плохо. Или не будет – но я всё-равно постараюсь”. Это мои мысли, никакого плагиата. Просто влезла на пару секунд в облик политической персоны “эры” Виктора Фёдоровича Януковича и его соратников. Так вот, есть круг, который по идее, должен где-то замкнуться, но не тут то прячется истина. Понятное дело, что если один человек при власти не очень то и выполняет свою работу – следующий человек, который в подчинении у первого, будет иметь не достаточное количество информации для того, что бы, в свою очередь – качественно выполнить свою работу при власти. Но в условиях коррупции, эта самая информация и те финансы, которые не из воздуха берутся, есть той “водой”, которая должна куда-то дойти без “стекания сквозь пальцы”, а в данном случае, без мошенничества со стороны власти. Эффект кругового мошенничества можно было замечать в ситуациях, когда кто-то через телефонный провод говорил телеканалу, мол: “Ну я не знаю, спросите у моего коллеги”. Ну да, как-будто он знал бы больше. Таким образом, своровали немного, там подчистили и в результате, никто ничего не знает. Круговая порука, таким образом – являлась существенной и главной проблемой политического и экономического застоя Украине, но к власти пришли новые кадры, и надежда на справедливую оценку ценностей заново загорелась, а время – покажет, будет ли эффект кругового мошенничества навсегда позабыт среди украинских властей.

Міжнародний конкурс «Стоп цензурі! Громадяни за вільні країни» відбудеться в четвертий раз з 22 квітня до 30 травня 2016 року.

Конкурс поєднує активізм та різного роду креативні практики. Традиційно на конкурс приймаються роботи, тематично пов’язані із захистом свободи слова, доступу до публічної інформації, протидії цензурі, а також присвячені спеціальній темі року.

Цьогоріч такою темою стала «Корупція – це…».

Україна так само як й інші молоді демократії опинилася в ситуації пробуксовування реформ. Основною перепоною на шляху успішного розвитку стала корупція. Свобода слова, критичне мислення, спільні дії громадян, спрямовані на контроль за владою, здатні змінити ситуацію. Осмислення проблеми та відкритий діалог – перший крок на шляху змін.

Роботи на конкурс приймаються в п’яти категоріях: зображення, текст, вірш, лозунг, мультимедіа.

Особливістю конкурсу є його демократичність – участь може взяти кожен, незалежно від віку, громадянства, освіти.

Подати роботи можна чотирма мовами: українською, кримськотатарською, англійською, російською.

Переможців конкурсу визначатимуть три журі: журі експертів, інтернет-користувачів та спеціальне журі.

До складу журі експертів увійшли: Алім Алієв, співзасновник «Крим SOS», медіа-консультант; Микола Гончаров, дизайнер; Аліса Ложкіна, головний редактор Art Ukraine; Ольга Падирякова, редактор отдела УНИАН; Наталя Синепупова, керівник, School of visual communication; Наталя Соколенко, журналіст, «Громадське радіо»; Анастасія Станко, журналіст, Hromadske.tv; Владислав Троїцький, режисер, продюсер, засновник ГОГОЛЬFEST.

До спеціального журі увійшли представники організацій з протидії корупції та журналісти-розслідувачі: Дмитро Гнап, журналіст, програма «Слідство.інфо»; Олексій Хмара, виконавчий директор Transparency International Україна, Тетяна Пеклун, член правління Центру протидії корупції; Наталя Седлецька, журналіст, програма «Схеми».

 

У дні конкурсу відбудуться також дискусії та майстер-класи з арт-активізму. Після оголошення рішення журі найкращі роботи експонуватимуться в Києві та регіонах України.

 

 

 

Контакти:

Антон Іванов

050 494 58 30

cenzuri.stop@gmail.com

Сторінка конкурсу на Facebook